День 2. У нашому таборі ми розпочинали день не лише з традиційної ранкової молитви, але й з практик, які допомагали по-справжньому відчути себе, своє тіло й дихання.

Ми шукали сенс Шахаріту не тільки в словах, а й у тиші, русі та присутності. Дихальні вправи, м’яке пробудження, усвідомлення нового дня — усе це стало частиною нашої альтернативної ранкової практики.

Це був час спокою, зв’язку з собою і світом навколо, час, коли кожен міг бути почутим — навіть без слів.

Ранок, що відкриває серце.

Шахаріт, що торкається душі.

Один із таких альтернативних Шахарітів провели для нас чудові дівчата з «Жіночого клубу» м. Київ. Дякуємо за можливість комфортно та цікаво розпочати день!

Шахаріт — ранкова молитва, з якої починається день.

Це момент пробудження — не лише тіла, а й душі. Час подяки за новий день, за життя, за світло, що повертається.

У Шахаріті звучать слова, які допомагають побачити красу звичного: вдячність за здатність бачити, стояти, дихати, розуміти.

Це молитва про світло, ясність, напрямок.

Шахаріт — це щоденне нагадування: кожен ранок — це новий початок.

Наші наймолодші та підлітки разом із своїми мадрихами провели класичний Шахаріт під гітару та улюблені мелодії.